Школярі усіх часів завжди користувалися допоміжним матеріалом, тобто звичайними шпаргалками. Усі ці матеріали, звичайно потрапляли до рук вчителя. Отже, відомі види шпаргалок нашої школи:
1. Шпаргалка звичайна.
Це звичайний папірець, на якому дрібним текстом і тезами написана відповідь на одне, або декілька питань. Списати з такої шпаргалки було дуже важко. Досвідчені сідали на середньому ряді, десь посередині.
2. Шпаргалка «бомба».
Звичайний лист паперу, на якому написано в повному обсязі відповідь на питання, однак віднайти потрібний аркуш дуже важко.
3. Шпаргалка «невидимка».
Під готові записані на кожному окремому листі відповіді підкладували чисті папірці, здавалось, що то лежать чисті папірці.
4. Шпаргалка книжна.
Це вирвані листи з підручника.
5. Шпаргалка «рулончиком».
Згорнуті у рулон шпаргалки.
6. Шпаргалки – аудіо.
Записані на диктофон.
7. Шпаргалка калькуляторна.
В калькуляторі зроблені записи потрібних формул та рівнянь.
8. Шпаргалка на гумці.
Здебільшого формули, записані дрібним текстом.
9. Шпаргалка в комірці.
10. Шпаргалка на лінійці.
11. В пеналі.
12. На стільці.
13. На обкладинці зошита
В радянській формі хлопця було 5 карманів, два на жакеті, один зовні, два в штанях. Коли треба було використати шпаргалку, її просто витягали із карману. У дівчат карманів не було, їм треба було згадати, щось більш дотепніше, тому писали на руках, на парті. Сучасні школярі використовують майже ті самі шпаргалки, що і їх попередники.
Немає коментарів:
Дописати коментар